Пульпіт являє собою захворювання, викликане запаленням пульпи. Пульпа -це судинний пучок зуба, який складається з великої кількості нервових закінчень і кровоносних судин. ЇЇ запалення являється серйозною проблемою, при якій потрібна негайна лікарська допомога .
Симптоми пульпіту різні. Вони залежать від того, в якій формі проявляє себе хвороба : в гострій чи хронічній. При гострій формі найбільш характерною ознакою є сильний нападоподібний біль . Якщо при гострій формі проявляється точковий біль, то пацієнт може точно вказати який саме зуб болить. Але буває інший прояв-дифузна форма , коли біль розсіяний і віддає на всі зуби, скроні, на іншу щелепу і точно який зуб вказати не можливо. Інколи такий біль плутають з болем при запалені лицевого нерву.
Для встановлення діагнозу стоматолог має отримати максимальну інформацію, оцінивши всі проявлені симптоми, каріозну порожнину та результати діагностики –знімків зуба чи щелеп. Об’єктивне дослідження дає можливість лікарю відрізнити пульпіт від іншого захворювання.
Також використовуються наступні методи діагностики:
Лікування пульпіту направлене, в першу чергу, на те, щоб не допустити утворення флегмон, іншими словами, гнійного запалення. Воно вкрай небезпечне не лише для здоров’я, а і для життя тому, що може спровокувати септис.
Для лікування пульпіту застосовуються консервативний і хірургічний методи лікування. Метою будь якого методу є:
Консервативний метод лікування, який ще називають біологічним, використовують коли:
Консервативний метод не застосовується:
Лікування здійснюється в кілька етапів:
1) анестезія;
2) ізоляція зуба за допомогою коффердама або стерильних валиків;
3)видалення мертвої тканини емалі і дентину;
4)промивання антисептичним розчином.
При першому відвідуванні головне завдання лікаря забезпечити відтік ексудату. Після чого застосовуються лікувальні препарати і тимчасова пломба.
На наступному відвідуванні, якщо не має жодних скарг, можна ставити постійну пломбу.
Хірургічних методів лікування безліч, але вони всі діляться на дві великі категорії:
Застосування вітальних методів дозволяє зберегти життєдіяльність пульпи, уникнути додаткової медикаментозної дії. Найбільш розповсюдженим хірургічним методом є вітальна екстирпація пульпи, що може застосовуватись при будь якій формі захворювання.
Девітальні методи застосовуються рідше . Покази для їх застосування дуже вузькі.